Нюрте”эда

    Ӈаниʼ торова”!

Тюку сайт ненэй ненэцие” нямна ӈа. Ханзер” илевамдоʼ, ӈамгэмʼ пэрмамдоʼ, ибетоʼ ядэро”ми тюкохона хоӈгуда”.

  Ненэй ненэця” Ӈэрмʼ тер”! Пыдоʼ ӈавнандоʼ Итя Ӈабтеняʼ  варʼ ямбаданʼ мюсярмы”. 

  Россияʼ ӈэрмʼ няна ӈэда няхар” округхана иле”: Ямало-Ненецкой автономной округхана (ӈэва хардада - Саляʼ харад), Долгано-Ненецкой округхана (ӈэва хардада - Дудинка), Ненецкой автономной округхана (ӈэва хардада - Няръяна Мар).

Ӈабцкаванда ненэй ненэцие” тэнзʼ сидя янʼ тярпада - выʼ тер” няби” пэдара” тер”. Выʼ тер” выӈгана иле”( Яʼ малʼ няна ӈэда” Ямальской, Тазовской, Приуральской, Надымской район”, Таймырʼ тер”, Няръянаʼ Марʼ выʼ тер”. Нябиюмʼ ненэцие” тэнз Пурʼ яхаʼ хэвхы пэдарахана иле”.

Ненэй ненэця” ӈокаюмʼ пелядоʼвыӈгана иле” ,«выʼ хасавамʼ» нюбе”ӈа”. Тянёюмʼ пелядоʼ - пэдараʼ тер",« пэдараʼ (пяк, пядʼ) хасавамʼ» нюбе”. Пяк”  хартоʼ пыхададоʼ «нещаӈэ» нюмдебидоʼ.

                                 Нюрте”э ӈадиво”мадоʼ.

Нюрте”э ненэцие" ӈадиво”ма нямна хуркари иʼ ядэробцоʼ таня”. Ханяӈы учёной яʼневхы” выӈгана илевы” хаирӈэ толабидоʼ, ханяӈэхэбидоʼ ядембада яхад товэӈэ тасламбидоʼ. Тиканда  ханя, XIX векхана(100 помʼ19 повна ӈарамда”ма) Сибирьʼ ядембада яʼ някуна ненэцие” ховы” (койбал”, маторʼ, камасин”), вададоʼ ӈули” ӈэрмʼ тер” ненэцие” (ненэй ненэця”, тавыс”,тасуʼ хаби”, мандоʼ) вадаʼ толха ӈэвы. Тедахавʼ ӈэрмʼ тер” ӈадиво”ми таремʼ тасладоʼ; Нюрте”э тюку илʼ толыркад, тедаʼ ӈэрмʼ терӈэ толёда”  Ӈэрмʼ няюʼ минзь  ӈавхэхэт тикахана иленя Ӈэрмʼ тер” ненэцяӈг ӈобтʼ ӈомы”. I, II ёнар”  по” тюку  илаʼ паӈг  масада”ма пир”кана ӈэрмʼ няюʼ мимандоʼ сер” пэдаранʼ, пэдарати вындʼ, вындʼ тэввыд”. Сибирьʼ ядембада яхад вадамдоʼ, тымʼ пэрабцомдоʼ, тыʼ иламʼ хамедабцоду” тэвравыдоʼ. Таремʼ таслаб”, хасаваʼ вадахана ханяӈы вада”  ӈамгэʼ тикыʼ хамедимʼ ӈадимдембадаӈэ тара”. Ӈэрмʼ няна ӈэда ямʼ нюмдя тасдаб” тарця - итя ӈабтеня, тадтикахад сэр” варк, тивтей - тивда саць ӈарка”. 

Хуркавана ӈо” нерня ми”ма е”эмня, тевʼ тенатʼ Ӈэрмʼ няʼ ненэцьʼ ханзер тэввамʼ учёной" тамна яʼ ӈыламна пюнерти” - археолог" манзаявана, ненэцие” фольклормʼ тохоламба  тасламбидоʼ.  Яʼ невхы Арктикаʼ тер” танявамʼ ненэцие” яʼ ва”ал”  тамна лэтамбидоʼ. Ненэцие” яʼ ва”алхана яʼ ӈыламна лынзерти сихири” вадецеты”. 

                      Илаʼ саирмʼ хамедабцадоʼ, пунрёбцодоʼ

Ненэй ненэцие” ихиня хусувэй иленя ӈамгэʼ, сидя хэвхы ӈамгэтоʼ: яхаʼ, тоʼ, пяʼ, пэʼ, нувʼ сармикʼ, яʼ сармикʼ, ӈаниʼ ӈамгэʼ тикыʼ ӈэбта ӈоʼ малʼ ервасавэй”.

Сидя хэвхы яʼ хамедирмʼ хэхэсавэйӈэ, ервсавэйӈэ, иленяӈэ пэро”маʼ, яʼ сармик” ӈаркаӈэ толабаваʼ (пилю”мяʼ) - тикы” паӈгахат   тадевʼ иӈуд” таслир” ӈадимя.

Ненэй ненэцие” хэхэдоʼ хуркари”, таслиту ӈули” саӈгово”ӈа, нюбедоʼ хуркари, ханяӈыдоʼ ти”: Илебямʼ пэртя - неэцяӈг ты, иламʼ мипада хэхэ, Яʼ Миня - ӈацекы соявахана тарана, ямʼ лэтамбада. Хада, Яʼ малʼ не -  Яʼ малмʼ лэтамбада не ерв (хэхэ), Явʼ малʼ хэхэ - Явʼ малʼ ерв (хэхэ) , тикы” хавна  тамна ӈока”. Тикы” хэхэ”  ямʼ лэтамба ныхытаӈэ толы”, ненэцие” минреня манзаи лэтамби”.

  Ӈарка хэхэхаваӈэ ненэй ненэця” сидяхаʼ толаби. Нюрте”эюмӈгав Нумʼ нив ӈа”. Пыда тю”уня, нувʼ няраʼ няна параӈодавада, хусувэй” ё” тер” падар” пыда ӈудананда ӈа”.

Нябихав яʼ ӈылняӈы  яхад пере, нюмда Ӈа. Ненэй ненэцие” ихиня таняна ненэцяӈгана вэнзу” тэри ӈамгэ” мэ”. Пыдо” ӈарка ервадоʼ - Ӈа.

                        Ненэй ненэцие” илаʼ  хамедяр, манзаядоʼ.

Илева ямбанʼ ненэй” ненэця” ненэй мякана илевы”.Ӈудоʼябтакоʼ пяхат мивы”. Мя” тю”уй малханда матюй, сырэй нумгана нимнянда  тыʼ хобахад сэдвы (тарите”эй) еяхана есебада, таʼ ёльцяӈгана - парасин еяхана, тар” мюйкохона есебада. 

Таӈы - сырандоʼ сиддоʼ мюслембада ты ӈэвы.Тыдоʼ ненэця” ханха” подерпидоʼ. Ӈопой ханхана сидя сян, тет - мат” сян ты тара пэрӈа. Мэта” ты” ӈуб” хэвахад подерпада”. Хан” ӈаниʼ тодоʼ тэнз”.

Ненэй ненэця” тыдоʼ манзая”ӈа”, тикыʼ хавна сыраʼ, нараʼ ёльцяӈгана ханедамʼ хадаби”, таӈы нумгана халямʼ пэрӈа”. Хойʼ тер” нюдя ӈэвыхындоʼ тыʼ поӈгана вадёда”, тыдоʼ хамедамбидоʼ, ӈадьбятоʼ хартоʼ пыхыдадоʼ "ты нюӈэ" ваде”ядоʼ. Ненэсянда ӈо” ненэй ненэцьʼ иланда тэхэд пере. Тымʼ ненземда”махадандоʼ, хананʼ подеркая ӈэдалёрць, мюсярць, саӈговоти ӈавори тэваба мэйдоʼ. Тыту е”эмня хуркари ханоʼ мирбя сертаба пэрӈа”. Тымʼ янемдахая, ненэй ненэця”, тэнда ӈэхэна, тэмда нядмяць Ӈэрмʼ яʼ сеянʼ етриʼ миӈгая, Ӈэрмʼ няӈы” ёхоʼ пилибт” илелъй”.

Учёной таремʼ тасладоʼ - ненэй ненэцие” тымʼ пэрабцо Ӈэрмʼ тероʼ поӈгана сямянхат сава, няданда переня ненэй ненэцие” культурахав, хуркари маяӈо, несэйворти серо хомбабата ӈод” хуркавна ӈо” ӈахат невхы пирда.

                           Тымʼ пэрабцоʼ тю”уʼ мима.

Тыхэв мядотоʼ тер” илʼ паӈгаӈэ тара. Манзеты”: "ненэцьʼ тымʼ нидя ядэла”, тэцей ненэцямʼ ӈарка”я вымна ядэлада." Мюсярпатоʼ ӈо”, выʼ тер” тёбʼ явна  ни” мюсяр”, пэдаратако выӈгад пяхая ӈэрмʼ няӈы яванʼ тэворӈа”. Иландоʼ ямбанʼ тырабавыдоʼ  тыʼ манзаяʼ нямна ӈэдя” сер”, тыʼ нямна ӈэда табекоӈэ сертэйдоʼ ("Ты сер”», «Ты пэробцохона», «Ты манзаяхана»).

Ӈэрмʼ няна сехэрэда вэва, хуркари” тиртя ӈаноʼ, ту ӈаноʼ,яʼ  нимня ядэрта” машин - трактор”, вездеход” буран” танябатоʼ ӈо”, ты ӈэрихина вэва сехэрымʼ мада пирты”. Тыʼ пир яӈгу. Пыдоʼ пэдарата вымна, хоё”мана минзь сацри ва”лёй”. Саӈговоти ӈамгэ нюдерць вуни” табаӈг”, тикы” хавна сёбар”, выдаӈгана” ни” ӈа”.

  Национальный акцент: ненцы

Тю”уй вада” ненэй вадавна тюку” книгахат сертавы”:

[1] Хомич Л.В. Ненцы. – СПб.: Русский двор, 1995. – С. 22-23

[2] Хомич Л. В. Сборник ранних статей. Составитель Вануйто В. Ю. - Салехард: ГУП ЯНАО Издательство «Красный Север», 2008. – 224с.

[3] Мухачёв А. Д. Харючи Г. П. Южаков А. А. Кочующие через века: оленеводческая культура и этноэкология тундровых ненцев. – Салехард Екатеринбург. 2010. С5-12

[4] Няруй  В.Н. Сэрпиво В.М.  Ненцы: уроки предков. – СПб.: ООО «МИРАЛЛ», 2005. С. 40

Share